The Prodigy - Android з альбому What Evil Lurks і щоб з вінілу.. хоча пісенька дуже рейвова.. але падлюка вона мене пре) якась така ностальгія при прослуховуванні.. ностільгія за тим чого я не побачив та не почув..
Або Orbital - Halcyon & On & On з альбому Hackers Original Soundtrack (1996) 9 хвилин повного розслаблення та релаксу.. під таку музику за 9 хвилин можна переосмислити все своє життя... музика починається з повільного біту та повільній грі на фортепіано ноти вдарені піаністом по клавішах ніби дії людини які вона робила від часу народження, потім починає доповнюватись чарівним жіночим вокалом.. я незнаю хто його виконав але це не можливо передати.. звук морських хвиль та вітру.. який є саундтреком нашого життя.. ци все потрохи починає рухатись швидше та швидше і на певній хвилині додається ще більший біт та вокал стає голоснішим ніби людина пробудилась.. потім вокал та вітер зникає залишається тільки біт ніби означаючи те що цей час людина проспала.. і дуже багато пропустила.. а потім зникає вокал та залишається вітер та біт.. біт.. який є звуками ударів серця.. людина яка була на самоті.. наприклад сиділа біля річки під старезним дубом... і все що вона чула це удари серця та хвилі.. чарівний вокал знов зьявляється та нарощує темп ніби приближаючи кінець.. від початку життя до його кінця.. спочатку все було добре й классно.. потім зьявились проблеми... потім час почав йти швидше.. людина постаріла.. і в кінці кінців ми чуємо затихаючий вокал та біт... біт зникає.. залишається вокал.. який ще бьеться в агонії.. потім вокал зникає десь в просторі і чутно лише тишину...

Вибачайте за "многа букаф" но я думаю це в принципі філософська тема..
Нажаль твору орбітала у мене на аудіо носії немає.. а є лише в середненькій якості на мр3 є щоправда на теперішньому їх альбомі але там він лише на 3:52 так само як і немає вінілу What Evil Lurks
Я б хотів щоб у мене на похороні поставили Орбітал.. незнаю що воно мені дасть.. але нехай буде так..