Напевно потрібно розставити все по місцях.
Як розглядати процес прослуховування музики? Якщо як сукупність всіх можливостей організму в плані відчуттів, то це не тільки слух, а весь спектр сенсорів, якими нас обдарувала природа. До речі, з приводу тактильних відчуття, це вже не звук, а вібрації, які сприймаються тканинами. І коли ми на концерті в залі, наші сенсори вловлюють багато інформації крім чутних звуків, я вже не кажу про відео ряд.
Але що ми отримуємо вдома і що отримуємо від запису і можливостях наших домашніх систем? Що залишається від реального концерту? Думаю, тільки слухова інформація. Прагнення отримати звук від декількох герц створює кращу доступність в сприйнятті НЧ в чутному діапазоні без спаду, але не більше того. На записах не може бути нічого іншого технічно. Те що наводили приклад в пості №113 на спектрі Алана Парсона де в кілька герц сильний підйом, то це сміття. Хто не знає, навіть в 80-их роках у музикантів були проблеми з відтворенням звуку на синтезаторах, коли при натисканні на клавішу був сильний низькочастотний кидок і дифузор динаміка буквально беззвучно вистрілював вперед.
Що я хочу сказати, вдома ми хочемо отримати повний спектр того, що є на живому концерті, але є бажання, а є можливості, які нам надає запис і апаратура.