Куточок цінніка.
Нема дуже великої різниці між корпорацією чи гаражним кооперативом в сенсі ведення бізнесу. Ані у перших, ані у других нема на меті когось там зробити більш щасливим. Ну може, хіба що трішечки. Мета - бабло! Гарно це чи погано, але так є. Виходячи з цього ми маємо, як наслідок, неоднакові результати. Щойно виникшему гаражному кооперативу досить важко буде щось продавати, якщо їх продукція не буде переконливо краща (чи щось там ще) за середньостатистичний рівень. Так само як і великій корпорації нема сенсу випускати продукцію якіснішу за якийсь там умовний рівень, який повинен буде дозволити "наступного сезону" випускати і продавати наступну модель. Є звісно і деякі проміжні варіанти, як то - гаражний кооператив, що розвивається, чи занепадаюча корпорація. Звісно це досить "поляризоване" ІМХО, але мотиви всього цього мають місце бути.
Як приклад - досить відома історія із славнозвісним переносним програвачем CD Olympus. Назви моделі не пам'ятаю, доречи так само як можу помилятися і з назвою фірми. Соррі. Але історія відома, хтось виправить, не в цьому сенс. Так ось, один із редакторів якогось гламурного Hi-End журналу постійно тягав цей програвач із собою на різноманітні експертизи і прослуховування. Пристрій виявився настільки вдалим, що імениті і дуже коштовні CD-плеери, транспорти, цапи нервово запалювали у куті. Як вважаєте, що зробила з цим фірма Olympus?.. Правильно! Просто припинила його випуск! Взагалі!