nem2007, зацитований вами текст із http://song-story.ru/ogurtsy-victor-tsoy/ засвідчує лише факт чужих несвідомих асоціацій, які в такому вигляді використовуються для того, щоб викликати стереотипи у читачів, і цим змоделювати картину світу і потім визначити вчинки і поведінку. Несвідомі асоціації не є аргументом. Це "працює" за прикладом "мислення датами і цифрами" - мовляв, раз написав в часи сільськогосподарської практики, значить пісня ні про що. Це схоже і на шизофренічний механізм "хворобливого раціоналізму", - центрального шизушного механізму, коли "все раціоналізується шляхом розщеплення розуму та впливу і логіка його міркування стає дедалі більше неузгодженою".

про аргумент з Парусом Висоцького - мені це не зрозуміле, бо я Висоцьким не захоплювався ніколи. І Висоцький - це не Цой.

---

А цю цитату Цоя "это чисто фонетика, и, может быть, какие-то ключевые моменты, не связанные между собой и имеющие задачу вызвать ассоциативные связи. Фраза совершенно не имеет смысла. Эта песня — попытка полного разрушения реальности, какого-либо реализма. Можно назвать это реальной фантастикой. Можно в какой-то мере сравнить этот подход с театром абсурда Ионеско. Только у нас не мрачное разрешение элементов действительности, а более весёлое." - я вже пояснив раніше. Ви хотіли щоб в умовах літування текстів (цензури) він висловився би більше обєктно-орієнтовано, ніж абстрактно?

---

Тема піднята в пісні "алюмінієві огірки" (де бєлоє колєно колєт в вєни) - це є театром абсурду іонеско - стилістичний прийом, шоковий ефект якого підкреслює абсурдність життя у вигляді розуміння його через старі реакційні стереотипи. (тому і "Только у нас не мрачное разрешение элементов действительности, а более весёлое")
Жодна пісня Цоя не вказує на абсурдність життя.