останнім часом все частіше звертаюсь до записів 70-х років: пісні Івасюка, Ротару, ВІА Ватра, наприклад. живі інструменти, живі голоси. мені як любителю рок-музики дуже важливі живі люди за інструментами, жодних "маскувань", адже як не програмуйте машину, вона не звучатиме, як жива людина.
ще згадаю альбом "Ома" І. Білик, який мені дуже сподобався, то найкраща її робота, крутезний альбом.
ранній "Скрябін" теж був класним, після "Хробака" вже пішов "не той" (шкода, що перевиданий "Технофайт" містить лише дрібку пісень з оригінального варіанту), зміна складу відобразилась на саунді, а коли Шура-Гера та Ростік пішли, то вже від "Скрябіна" лишився лише "трейд-марк", не хочу образити поціновувачів гурту, але то вже більше було схоже на сольний проект Кузьми під заголовком "Скрябін".
та все ж є сучасні гурти, які достойні та виконують цікавий матеріал, але переважна більшість медіа-простору схожа на секонд-хенд, в якому треба перебрати цілу купу всього, щоби знайти щось незвичайне та цікаве.