Про лампи і трасформатори.
Обидва післяцапові трансформатори, які я використав є радянськими і не надто кошерними
Але після перемотування вручну за два вечора вони чудово звучать
Ні до АЧХ ні до динаміки ні до призвуків питань нема в принципі.
І це при тому, що я досить вибагливий до звуку + порівнював звучання простішого з тих трансів з Лавриком 10 напряму, комутуючи декілька разів.
В темі шановного Sound1 є параметри намотування радянського трансформатора "№2".
Мені такі дістались з розбирання якоїсь передавальної штуки.
Такі транси продавали тут по 15 грн за шт. ()
А ті трансики, що я ставив на ЦАП де 4 1540 продавали по 40-50-60 грн. Але вони значно більші і осердя не П-типу, а Г-типу.
Навіть зараз тут є вдосталь достойних варіантів.
Але, думаю, скоро не буде

Можете не сумніватись трансик "№2" по 15 грн після його перемотки по вказаних параметрах по сукупності параметрів переграє і АД844 і ОП42.
(По моїй оцінці переграє)

От я на іншому форумі в темі про післяЦАПові виходи з трансом задав шановному Sound1 і Аббасу питання про те на скільки такий варіант універсальний і цінний в порівнянні з іншими класичними ТОПовими ЦАП.
Аббас не відповідав, а Sound1 відповів, що досить цінний і універсальний, - потрібно пробувати.

Я раніше пробував різні варіанти трансформатора після операційника I/U, трансика після резистора 30 Ом на струмовому виході ЦАП. Резистор 30 Ом + Лампа і т.д.
Всюди були питання до звуку.

Про варіант трансика з низькоомною первичкою і резистором приведеним до вторички чув і читав багато.
Але ніяк не зібрався опробувати.

Такий варіант обіцяв багато - мінімальний опір трансика постійному струму - коректна робота мікросхеми ЦАП і відповідно збережений динам діапазон, мінімальна похибка на малих рівнях.
І при цьому відсутність ЗЗ.

Але відсутність універсальності опробуваних варіантів без операційників заставляла задуматись перед початком руху в цьому напрямку.

І все ж, я прекрасно розумів, що поки не попробуєш не зрозумієш і не отримаєш відповідей.
Пара трансів давно валялась.
Перемотав їх, відслухав і все стало зрозумілим і очевидним.

А нещодавно порівнював звучання АД1860 в варіантах з ОП42 або з трансом.
А ПСМ63 - з АД844 або з трансом.

Обидва варіанти з трансом мені подобаються значно більше)
Але, найкраще звучить варіант з трансом саме при використанні з ТДА1540. І цьому є багато логічних пояснень.

Ще факт, який має багато чого пояснювати знаючим. Людина, яка слухає 1540 з описаним варіантом виходу як основний і нічого кращого не знайшла має чудовий вініловий тракт і Акустику Тоної Голд.



Про траси загалом. Чим вони ціні і що вони дозволяють зробити, що не дозволяє зробити ніщо інше.
Вихідний сигнал має певну енергію. В радіолектроніці її умовно описують значенням струму і напруги.

Будь це вихід головки вінілового програвача, струмовий вихід ЦАП чи інше.

Завдання високоякісних аудіодевайсів - передати по максимуму, розгубити і спотворити по мінімуму.

Уявіть ламповий або транзисторний каскад з резистивним навантаженням, який працює в класі А.
Вхідний сигнал підсилено.
Вихідна напруга утворилась на навантаженні - тобто на анодному або колкторному резисторі.
І що з нею відбувається?
Вона перетворюється на тепло, таким чином виконується робота.
Якщо в транзисторному каскаді там не резистор, а джерело струму - виділення тепла відбувається аналогічним чином тільки на іншій деталі.


Потім ми ставимо розділювальний конденсатор, щоб відділити постійну складову і подаємо змінну частину сигналу на вхід наступного каскаду.
Змінну складову усунули.
Потім ставимо "вхідний" резистор, на порядок меншого опору ніж колекторний, минулого каскаду. На якому утворюється напруга. Або реалізуємо відповідний режим по струму цього каскаду.

Основна суть в чому.
9/10-х енергії корисного сигналу перетворилось в тепло а колекторному навантаженні минулого каскаду.
А 1/10 дійша до наступного щоб підсилитись.

Тепер згадуємо про нелінійність, шуми, завали, динамічний діапазон і думаємо, що відбувається з нашим сигналом?

Тепер уявіть каскад на лампі або на транзисторі з трансом а аноді чи колекторі.

Де ставимо навантаження?
У вторичній обмотці.
А цю вторичну обмотку ми під"єднуємо до входу наступного каскаду.

Який ККД трансформатора? 70-90%

Тобто, ми отримали в навантаженні 70-90% корисного сигналу.
А розсіяли в тепло не там де потрібно лише 10-30%.

тепер дивимося схему поту #669 і рахуємо кількість каскадів.

Це про міжкаскадний.

Аналогічно післяЦАПовий транс.
Ми не розсіюємо енергію в тепло і гріємо операційники, хоч і довольствуячись, що клас роботи каскаду А.
А оперуємо саме саме тією енергією, аналогового сигналу, яка утворилась на виході ЦАП.

Основна суть така.
Можна привести гору дріб"язкових аргументів.
Але, їх я не вважаю вагомими. А якщо правильно реалізувати транси - все буде ок.

А ще трансформатор дозволяє трансформувати струми, напруги, опори - це дуже корисний інструмент.

Як класичний приклад - транзисторні підсилювачі Макінтош з трансами на виході, транзисторні підсилювачі 60-х років телеват з міжкаскадними трансами, всі ламповики з трансформаторами на виході.

От питання, який ККД буде в транзисторника, який працює в чистому класі А без трансів?
Відповідь - значно менший ніж в ласповика